Кремль реабілітує сталінські репресії

Російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

За законодавством рф справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ "росархіва" № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до "службової інформації обмеженого поширення".

Наказом передбачено формування переліку з відміткою "для службового користування", до якого можуть бути внесені документи, якщо їх поширення "може створити потенційну загрозу інтересам російської федерації". Отже, історики, письменники, дослідники позбавлені можливості працювати з архівними документами – їх можуть надати виключно родичам репресованих, якщо ті ще доведуть свої родинні зв'язки.

"Так москва одним наказом "росархіва" офіційно визнала, що вважає пам'ять про мільйони закатованих і вбитих під час сталінських репресій загрозою національній безпеці, а самі події тих років – історичною необхідністю. Історія зі справами репресованих – це складова загальної когнітивної стратегії сучасної російської влади. Відбілення "вождя", створення міфів навколо його особи активно відбувається на різних рівнях", - зазначають у Службі зовнішньої розвідки.

У липні 2025 року комуністична партія рф вже назвала доповідь першого секретаря цк кпрс Микити Хрущова "Про культ особи (Сталіна) та його наслідки" на ХХ з'їзді кпрс "помилковою і політично упередженою". А на території росії знову відкриваються пам'ятники "вождю всіх часів і всіх народів".

За оцінками російських істориків у 1921-1953 роках (роки правління Сталіна) у срср було засуджено 23,77 млн осіб, з них до найвищої міри покарання – 6,43 мільйона громадян, на заслання – 3,765 мільйонів осіб. За оцінками західних дослідників, загалом від сталінських репресій постраждало від 45 до 80 мільйонів громадян колишнього срср.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.