Кремль реабілітує сталінські репресії

Російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

За законодавством рф справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ "росархіва" № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до "службової інформації обмеженого поширення".

Наказом передбачено формування переліку з відміткою "для службового користування", до якого можуть бути внесені документи, якщо їх поширення "може створити потенційну загрозу інтересам російської федерації". Отже, історики, письменники, дослідники позбавлені можливості працювати з архівними документами – їх можуть надати виключно родичам репресованих, якщо ті ще доведуть свої родинні зв'язки.

"Так москва одним наказом "росархіва" офіційно визнала, що вважає пам'ять про мільйони закатованих і вбитих під час сталінських репресій загрозою національній безпеці, а самі події тих років – історичною необхідністю. Історія зі справами репресованих – це складова загальної когнітивної стратегії сучасної російської влади. Відбілення "вождя", створення міфів навколо його особи активно відбувається на різних рівнях", - зазначають у Службі зовнішньої розвідки.

У липні 2025 року комуністична партія рф вже назвала доповідь першого секретаря цк кпрс Микити Хрущова "Про культ особи (Сталіна) та його наслідки" на ХХ з'їзді кпрс "помилковою і політично упередженою". А на території росії знову відкриваються пам'ятники "вождю всіх часів і всіх народів".

За оцінками російських істориків у 1921-1953 роках (роки правління Сталіна) у срср було засуджено 23,77 млн осіб, з них до найвищої міри покарання – 6,43 мільйона громадян, на заслання – 3,765 мільйонів осіб. За оцінками західних дослідників, загалом від сталінських репресій постраждало від 45 до 80 мільйонів громадян колишнього срср.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".