Музей Голодомору закликає приєднатися до вшанування пам'яті жертв Голодомору

22 листопада о 16:00 Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору загальнонаціональною хвилиною мовчання.

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим здійснив геноцид проти Українського народу. Мільйони українців були вбиті голодом – через насильницьке вилучення їжі, блокаду сіл, заборону виїзду та репресії проти тих, хто чинив опір.

"Сьогодні, в умовах нової російсько-української війни, ми добре розуміємо, що таке політика знищення: Росія знову вдається до воєнних злочинів і геноциду проти українців. Пам'ять про Голодомор стає частиною нашої стійкості й мобілізації – для боротьби й для перемоги", - йдеться у повідомленні.

Закликаємо:

- прийти до Національного музею Голодомору-геноциду в Києві (музей працюватиме для вільного відвідування (безкоштовно) з 13:00). 

- протягом дня відвідати місця пам'яті жертв Голодомору у вашому населеному пункті;

- о 16:00 зупинитися, вшанувати хвилиною мовчання всіх закатованих голодом та запалити Свічку пам'яті на підвіконні – вдома чи на роботі, у будь-якому місці, де ви будете.

"Свічка у вікні – це знак, що ми, живі й пам'ятаємо про померлих, це наш тихий протест проти геноциду та віра в майбутнє України. Де б ти не був 22 листопада о 16:00 – запали Свічку пам'яті. Закликаємо пам'ятати тих, кого вбили голодом, і підтримуймо тих, хто сьогодні боронить нашу свободу", - наголошують у Музеї Голодомору.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.