АНОНС: Презентація видання "Морок над Києвом" про місто напередодні та в роки Голодомору

20 листопада в Музеї Голодомору відбудеться презентація дослідження про життя Києва напередодні та в роки Голодомору "Морок над Києвом".

У презентованому виданні автор на основі широкого кола архівних документів та спогадів очевидців дослідив ключові аспекти життя киян в умовах, коли сталінський комуністичний режим наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років впровадив жахливі соціально-економічні перетворення та здійснив геноцид українського народу. В центрі уваги нарису – проблеми тодішнього адміністративно-територіального устрою міста, епідемічного стану, побутового життя та продовольчого забезпечення місцевих жителів. Детально проаналізовано проблему виживання у Києві українських селян та безпритульних дітей, які шукали на його вулицях порятунку від голодної смерті.

Книга насичена документальними свідченнями, вичерпними короткими інформаційними довідками та спогадами очевидців, що робить її живою та цікавою. Завдяки плідній співпраці Музею Голодомору з Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом, видання проілюстроване значним масивом архівних фотоматеріалів (понад 100 світлин), більшість з яких маловідомі.

Спікери:

Іван Петренко – автор видання, науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, к.і.н.;

Тетяна Ємельянова – директор Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, к.і.н.;

Кирило Степанець – краєзнавець, дослідник міських ландшафтів, блогер і автор серії передач та багатьох книг про Київ.

Модератор: Михайло Костів – завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, доктор філософії в галузі історії.

Коли: 20 листопада 2025 року, у четвер, о 18:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.