АНОНС: Лекція Олександра Зінченка "Здолати травми Голодомору"

18 листопада у Хартія-Хабі Києва історик і журналіст Олександр Зінченко розповість про глибокі наслідки Голодомору 1932–1933 років – не лише демографічні, а й психологічні, соціальні та культурні.

Байдужість до самореалізації, недовіра до влади, відсутність планів на майбутнє, низька самооцінка – це лише частина того невидимого спадку, який сучасні українці несуть від поколінь, що пережили геноцид. Як колективні травми впливали і впливають на українське суспільство розповість Олександр Зінченко – журналіст, історик, публіцист, автор сценарію фільму "Голодомор. Літописці".

Через історичні джерела, статистичні дані та соціальні дослідження Олександр Зінченко пояснить, як ці травми сформували поведінкові стереотипи, що впливають на нашу взаємодію з державою, на рівень довіри та громадянської активності.

"Подолання травм минулого – це як питання національної пам'яті, так і передумова нашої життєздатності як суспільства", - наголошує історик.

На лекції говоритимуть про:

– які наслідки Голодомору-геноциду українці відчувають і сьогодні

– які патерни виживання передаються з покоління в покоління

– чому в деяких українських регіонах цінності безпеки досі переважають над цінностями розвитку та самореалізації

– і як загоєння історичної травми може стати основою успіху та зрілості української нації.

Коли: 18 листопада, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".