На Полтавщині демонтували пам’ятники організаторам Голодомору-геноциду

У Коломацькій та Решетилівській громадах Полтавського району демонтували «пам’ятники» організаторам Голодомору-геноциду.

Про це повідомив ініціатор демонтажу, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У селі Василівка, яке належить до Коломацької сільської ради Полтавського району було демонтовано об'єкт, який у реєстрі Міністерства культури мав назву "Голова колгоспу Дениса Калістратовича Портненка, що загинув у 1932 році від рук куркулів".

Також з центральної зони села Кривки, яке належить до Решетилівської міської ради демонтовано меморіальну плиту "Активіст села Бабич І.Т., убитий куркулями в 1930 року". Демонтаж став можливим після того як Міністерство культури своїм наказом "Про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини" позбавило ці комуністичні маркери відповідного статусу.

"Назви цих об'єктів і дати спростовують один із ворожих історичних міфів про те, що українці покірно мирилися із московським людовбивством. У 20-х роках 20 століття Полтавщина вирувала антибільшовицькими повстаннями. Бачимо і на початку 30-х рр. відголоски збройного опору українського селянства (у сталінській пропаганді щодо нього використовувалося пропагандистське кліше "куркулі") проти окупації Української Народної Республіки, штучного голоду, примусового заганяння до колгоспів, продрозверстки. У назві об'єктів окреслено конкретні випадки ліквідації українськими повстанцями голови колгоспу Дениса Портненка та більшовицького активіста Бабича", - висловив думку Олег Пустовгар.

У громадах готуються до наступного кроку: перепоховання праху колаборантів з публічного простору на територію найближчого комунального кладовища згідно із статтею 5. п. 4 деколонізаційного Закону.

 
Демонтаж памятника у селі Василівка Коломацької громади

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.