АНОНС: Лекція Івана Патриляка "УНР: невивчені уроки — чому ми втратили державу сто років тому?"

3 грудня у Культурно-мистецькому центрі НаУКМА відбудеться лекція історика Івана Патриляка "УНР: невивчені уроки — чому ми втратили державу сто років тому?" з циклу "Військова історія України".

Чи замислювалися ви, чому Фінляндії вдалося вибороти й утримати незалежність, а молода Українська Народна Республіка зазнала поразки? Історія УНР — це не лише романтика державотворення, а й список фатальних помилок, які сьогодні, у час повномасштабної війни, звучать особливо гостро.

На лекції Іван Патриляк говоритиме про:

- передумови війни, що призвели до тогочасної агресії росії проти України;

- дезорганізацію та політичні чвари, які підірвали обороноздатність держави зсередини;

- вражаючі факти корупції та зловживань, які були поширені серед чиновників навіть сто років тому.

Іван Патриляк - офіцер 1-го корпусу НГУ "Азов", доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету КНУ.

Коли: 3 грудня 17:00

Де: КМЦ НаУКМА, зала "Колізей"

У першу середу кожного місяця в "Колізеї" відбуваються лекцї, присвячені історії українського війська та нерозривно пов'язаній із нею історії української державності. Цей цикл реалізують азовці-науковці, які пропонують науковий погляд крізь призму власного бойового досвіду.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.