АНОНС: Лекція Івана Патриляка "УНР: невивчені уроки — чому ми втратили державу сто років тому?"

3 грудня у Культурно-мистецькому центрі НаУКМА відбудеться лекція історика Івана Патриляка "УНР: невивчені уроки — чому ми втратили державу сто років тому?" з циклу "Військова історія України".

Чи замислювалися ви, чому Фінляндії вдалося вибороти й утримати незалежність, а молода Українська Народна Республіка зазнала поразки? Історія УНР — це не лише романтика державотворення, а й список фатальних помилок, які сьогодні, у час повномасштабної війни, звучать особливо гостро.

На лекції Іван Патриляк говоритиме про:

- передумови війни, що призвели до тогочасної агресії росії проти України;

- дезорганізацію та політичні чвари, які підірвали обороноздатність держави зсередини;

- вражаючі факти корупції та зловживань, які були поширені серед чиновників навіть сто років тому.

Іван Патриляк - офіцер 1-го корпусу НГУ "Азов", доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету КНУ.

Коли: 3 грудня 17:00

Де: КМЦ НаУКМА, зала "Колізей"

У першу середу кожного місяця в "Колізеї" відбуваються лекцї, присвячені історії українського війська та нерозривно пов'язаній із нею історії української державності. Цей цикл реалізують азовці-науковці, які пропонують науковий погляд крізь призму власного бойового досвіду.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.