Пластуни врятували могилу Лицаря Залізного Хреста "за Зимовий похід та бої"
в Австрії пластуни врятували могилу Лицаря Залізного Хреста "за Зимовий похід та бої" сотника Армії УНР Івана Ізвощика.
Про це повідомив історик Юрій Юзич.
"В Австрії, як і в багатьох інших країнах ЄС за могили потрібно платити. Наперед, за визначений період. Побратими заплатили, встановили пам'ятник. Але вже за незалежної України не було кому продовжити оренду. Друзі повмирали, ветерана забули. Пам'ятник адміністрація цвинтаря ліквідувала. Місце готувалось під нове поховання. Така доля спіткала сотні, якщо не тисячі поховань українських ветеранів у Європі. Ми кожного місяця втрачаємо такі могили у різних країнаї ЄС", - зазначив Юрій Юзич.
Пластова ініціатива "Врятуй могилу Героя" відшукала могилу Івана Ізвозчика та оголосила збір для оплати місця поховання (вартість оренди на 5 років - 190 євро) для Івана та для збереження десятків інших могил українців в Австрії. На могилі пластуни встановили тимчасовий білий хрест.
Для збереження десятків інших могил визначних українців коштів катастрофічно бракує. Пожертви просять надсилати на рахунок пластового проєкту ВРЯТУЙ МОГИЛУ ГЕРОЯ: PLAST - Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich IBAN: AT982011184161731501 Verwendungszweck: Rettet das Heldengrab.
Іван Ізвощик народився 22 травня 1900 року на Волині. Пройшов усю Першу світову війну та здобув первинний офіцерський ступінь. До українського війська долучився добровольцем у червні 1917 року. Воював у 3-му Гайдамацькому полку 1-ї Запорозької дивізії, тобто цілком міг брати участь у звільнені Донбасу навесні 1918 року. Зимовий похід, за який отримав хрест ч. 1148, пройшов в складі 1-го кінного Лубенського імені полковника Максима Залізняка полку. Відтак воював в Окремій кінній дивізії Армії УНР. В боротьбі за незалежність України мав поранення, у бою з московськими окупантами біля містечка Бруштин, що в Галичині.
Після 4-х років визвольної війни став фотографом. Еміграційний уряд УНР підвищив його із поручника до сотника, вшанував ветерана Хрестом Симона Петлюри. Після Другої світової війни опинився в українському таборі переміщених осіб у Ляндеку, що в Тіролі. Далі на захід вирішив не їхати, залишився в Австрії. Ближче до рідної землі.
Активний член української громади у Тіролі. Мешкав у Куфштайні, де приятелював із творцем артилерії Січових Стрільців Армії УНР полковником Романом Дашкевичем. Належав до Союзу українців воєнних інвалідів (СУВІ), проводив збірки для тих побратимів, які найбільше потребували допомоги. Був "мужем довір'я" СУВІ. Помер 17 серпня 1975 року в Куфштайні.
