На Полтавщині перейменували вулицю російского генерала Бутовського на честь Павла Крата

У Лубнах перейменувала вулицю російского генерала Бутовського на честь українського політичного, релігійного та громадський діяча Павла Крата.

Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам'яті у Полтавській області Олег Пустовгар.

Військовий і спортивний діяч Російської імперії Алєксєй Бутовський у 1863-му році брав участь у акті російської імперської політики — військовому злочині з жорстокого придушення антимосковського Січневого повстання на землях Речі Посполитої, у якому брали участь поляки, українці, литовці і білоруси. Робив спроби створення російського олімпійського комітету. 

"За дорученням диктатора держави-окупанта путіна Центральний банк росії виготовив пам'ятну монету із циклу "Олімпійське століття росії" із зображенням Бутовського. Тож вулиці, пам'ятники, інші об'єкти підлягають обов'язковому усуненню з публічного простору — перейменуванню або демонтажу. У Полтаві це стосується вулиці, міського комунального стадіону "Ворскла" та пам'ятника поруч із ним", — розповів Олег Пустовгар.

У межах виконання Законів України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та "Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу" позачергова п'ятдесят дев'ята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради перейменувала вулицю російского генерала Бутовського на честь Павла Крата. Він був одним із чільних діячів Лубенської вільної громади Революційної Української партії (РУП), автором мемуарів "Крізь павутиння змосковщення", у яких 12 розділів присвячено Лубнам кінця 1890-х та початку ХХ століття. 

 
Павло Крат — реставроване та колоризоване фото

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.