Архівісти Полтавщини презентували онлайн-виставку до 120-річчя газети "Хлібороб"

На вебсайті Державного архіву Полтавської області з нагоди 120-річчя виходу у світ першої україномовної газети "Хлібороб" представлено виставку: "Потужна сила рідного слова: «Хлібороб»".

Про це повідомили в пресслужбі Полтавської ОВА.

Серед документів: часопис "Хлібороб", який брати Володимир та Микола Шемети випустили "без пред'явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком" у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на Наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.

"Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором "Маніфест прав та свобод" 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції", – йдеться в повідомленні.

Вихід цього часопису у світ за визнанням сучасників, мав величезне значення, адже "своєю появою "Хлібороб" однозначно розворушив Полтавську губернську та Лубенську повітову адміністрації, водночас спонукав до більш активних дій видавців з інших міст України, у тому числі в Києві".

Документи свідчать, що видавці, редактори, журналісти і навіть друкарі за правдиве слово рідною мовою переслідувалися та постійно перебували під наглядом репресивних органів не тільки за царату, а й за радянської влади. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних осіб потрапляли такі відомі письменники-видавці як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та ін. 

На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.