Архівісти Полтавщини презентували онлайн-виставку до 120-річчя газети "Хлібороб"

На вебсайті Державного архіву Полтавської області з нагоди 120-річчя виходу у світ першої україномовної газети "Хлібороб" представлено виставку: "Потужна сила рідного слова: «Хлібороб»".

Про це повідомили в пресслужбі Полтавської ОВА.

Серед документів: часопис "Хлібороб", який брати Володимир та Микола Шемети випустили "без пред'явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком" у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на Наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.

"Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором "Маніфест прав та свобод" 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції", – йдеться в повідомленні.

Вихід цього часопису у світ за визнанням сучасників, мав величезне значення, адже "своєю появою "Хлібороб" однозначно розворушив Полтавську губернську та Лубенську повітову адміністрації, водночас спонукав до більш активних дій видавців з інших міст України, у тому числі в Києві".

Документи свідчать, що видавці, редактори, журналісти і навіть друкарі за правдиве слово рідною мовою переслідувалися та постійно перебували під наглядом репресивних органів не тільки за царату, а й за радянської влади. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних осіб потрапляли такі відомі письменники-видавці як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та ін. 

На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.