У світових музеях впровадили 100 українських аудіогідів

У рамках ініціативи Першої леді України Олена Зеленська у провідних пам’ятках світу впровадили вже 100 україномовних аудіогідів.

Про це повідомила Перша леді України Олена Зеленська.

"Сотий за ліком український аудіогід офіційно запрацював. Це означає, що вже сотні визначних світових пам'яток, серед яких, наприклад, Версаль, лондонський Тауер, Саграда Фамілія, промовляють до відвідувачів українською. Тисячоліття культури та історії звучать нашою мовою", - написала Олена Зеленська.

Сотим став аудіогід, який відкрили в Музеї апартеїду в Південно-Африканській Республіці, який зберігає памʼять про боротьбу за рівність і права людини в Південній Африці.

Проєкт українізації світових пам'яток ініціювала перша леді України Олена Зеленська у 2019 році. Його мета — зробити українську мову доступною в культурних просторах по всьому світу. За словами Зеленської, ідея виникла під час візиту до Берліна, коли вона вперше почула українську в туристичному аудіогіді, що тоді було радше винятком.

У 53 країнах – від Бразилії та Ватикану, від Кенії та Таїланду – українці можуть почути рідну мову в найвідоміших музеях, галереях, архітектурних пам'ятках і туристичних маршрутах. Повний перелік доступних аудіогідів українською опублікувало Міністерство закордонних справ України.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.