Презентували сторінку про відбудову Музею Романа Шухевича у Білогорщі

У соцмережі Фейсбук запустили офіційну сторінку, присвячену відбудові Меморіального музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на околиці Львова.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Музею Шухевича. Відбудова.

Сторінка буде головним інформаційним майданчиком: тут публікуватимуть новини, архівні історії, події, перебіг збору коштів та фото з процесу реконструкції.

Меморіальний музей Романа Шухевича у Білогорщі – це місце памʼяті про Головного командира УПА, людини, яка віддала своє життя за незалежність України. Саме у цьому будинку Шухевич провів останні роки життя й загинув 5 березня 1950 року під час бою з радянськими спецслужбами, які полювали на нього понад 5 років. Та могили генерал-хорунжого не існує, бо, за переказами, його тіло було спалено аж на Хмельниччині, у лісі біля села Гуків.

У ніч на 1 січня 2024 року внаслідок атаки російських дронів-камікадзе типу "Шахед" музей було повністю знищено пожежею. Вогонь зруйнував унікальну історичну споруду. На щастя, близько 600 цінних експонатів були заздалегідь евакуйовані та нині перебувають у безпеці.

 
Зруйнований Меморіальний музей Романа Шухевича у Білогорщі 

У лютому 2024 року було проведено Всеукраїнський архітектурний конкурс, переможцем якого стала команда архітектора Андрія Лесюка Guess Line Architects.

У грудні 2024 року КП "Львівське міжміське БТІ" підписано меморандум про співпрацю з ГО "Новий музей", яка стала ключовим партнером відбудови. Проєкт реалізовують: Львівська міська рада, ГО "Новий музей", команда архітекторів Guess Line Architects та Львівський історичний музей.

"Ми мріємо не лише відновити пам'ятку, а й створити живий освітньо-культурний простір, відкритий для просвітницької діяльності і покликаний надихати, навчати та обʼєднувати. А також ми залучаємо благодійників, громаду, меценатів і всіх небайдужих. Мета збору – 40 мільйонів гривень", - йдеться на Фейсбук-сторінці Музею Шухевича. Відбудова.

 
Проєкт відновленого Меморіального музею Романа Шухевича у Білогорщі 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.