АНОНС: Лекція Геннадія Казакевича "(Не)реальність війни: фотографія в історії збройних конфліктів"

Музей Ханенків запрошує на лекцію історика Геннадія Казакевича "(Не)реальність війни: фотографія в історії збройних конфліктів".

Про це інформує Музей Ханенків.

Поява фотографії назавжди змінила військові конфлікти. Новий візуальний засіб, що створював для глядача ілюзію присутності та достовірності побаченого, суттєво впливав на формування громадської думки та настроїв у суспільстві. Воєнні фоторепортери докладали величезних зусиль для того, щоб донести людям правду про війну, якою вони її бачили, однак результати їхньої праці нерідко ставали обʼєктом ідеологічних маніпуляцій. Під час лекції поговоримо про класику і сучасність світової воєнної фотографії, її межі і можливості у створенні дискурсу війни.

Геннадій Казакевич — доктор історичних наук, професор кафедри Історії мистецтв, Історичного факультету, КНУ ім. Тараса Шевченка. Дослідник соціальної історії фотографії. У фокусі наукових інтересів — процеси впливу фотографічних технологій на формування світогляду та ідентичності населення Центральної та Східної Європи.

Лекція відбувається в межах фотовиставки "Відвага нації". На виставці представлено 50 світлин американського фотографа і філантропа Говарда Г. Баффетта та 10 робіт Дмитра Козацького, українського військовослужбовця, прес-офіцера і фотографа.

Коли: 15 березня, 15:00

Де: Музей Ханенків, Київ вул.Терещенківська 15-17

Квитки можна купити за посиланням.

 

*На світлині бійці 8-го батальйону Східного Йоркширського полку піднімаються на лінію фронту під Фрезенбергом під час Третьої битви за Іпр, 5 жовтня 1917 року. Ернст Брукс (1876 — 1957).

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.