Унаслідок атаки РФ у Львові пошкоджено ансамбль Бернардинського монастиря XV століття

24 березня під час російської атаки зазнав пошкоджень історичний центр Львова, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Міністерство закордонних справ України засдило черговий акт варварства і культурного злочину Російської Федерації проти України — цілеспрямовану атаку ударними безпілотниками по центральній частині Львова, що призвела до пошкодження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в межах ансамблю історичного центру Львова. 

"Вдаривши по серцю Львова, Росія продемонструвала варварську зневагу до зусиль міжнародної спільноти та самої організації ЮНЕСКО. Наголошуємо, що Росія продовжує системно порушувати Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту", — зазначили в МЗС.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що міністерство вже домовилося з експертами ЮНЕСКО. Вони прибудуть до Львова для фіксації пошкоджень, завданих російським дроновим ударом.

У будівлі монастиря також розміщується Центральний державний історичний архів України у Львові, однак внаслідок атаки документи не постарждали, - інформує Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов:

"Є ушкодження фасаду та вікон. Ми ж з колегами архівістами продовжимо робити все можливе для збереження оригіналів та подальшого швидкого оцифрування нашої документальної спадщини!"

Монастир Бернардинів — один із найдавніших храмових комплексів міста, будівництво якого розпочалось наприкінці XV століття. Будівля монастиря протягом тривалого часу виконувала функції зовнішнього оборонного форпосту, оскільки знаходився за межами міських мурів.

 
Фото: Пресслужба Львівської міської ради

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.