АНОНС: Публічна дискусія у Львові "Перший вінок і ті, хто продовжили: жіночий голос у боротьбі за незалежність"

Хартія-Хаб запрошує на публічну дискусію про жінок у боротьбі за незалежність, яка відбудеться 8 березня у Львові.

"Наш фемінізм – це наша непохитна віра, що в творенні національної культури та в змаганнях Нації за існування, волю і силу, українська жінка має сповнити велику роль", – вважала видатна діячка українського жіночого руху Мілена Рудницька.

Українські жінки впродовж століть брали активну участь у боротьбі за права і свободи. Під час різних періодів боротьби за незалежність вони йшли до війська, займалися волонтерством, працювали з громадами, розбудовували інституції. Діяли в підпіллі, тримали тил і брали на себе відповідальність тоді, коли це було небезпечно й непросто.

Під час заходу ми подивимось на розвиток українського жіночого руху за останні майже півтора століття – від видання першого в Україні феміністичного альманаху "Перший вінок" до сучасної війни, де жінки пліч-о-пліч з чоловіками дають відсіч ворогу.

Це буде розмова про те, як змінювався статус і роль жінки в Україні та про те, що фемінізм в Україні завжди був нерозривно пов'язаний з національно-визвольним рухом і незалежністю країни.

Спікерки:

Єлена "Роса" – військовослужбовиця 13-ї бригади НГУ "Хартія", керівниця напряму "Школа Рекрута"

Алла Швець – докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, професорка НУ "Львівська політехніка", голова ГО "СВОЯ. Жіноча мережа освіти й розвитку"

Марта Чумало – українська гендерна експертка, феміністка, співзасновниця, заступниця голови, керівниця проєктів та психологиня Центру "Жіночі перспективи".

Слава Світова – письменниця, співзасновниця феміністичного видавництва "Creative Women Publishing", модераторка події

Коли: 8 березня, неділя, 15:00

Де: Львів. За день до події вам надійде локація заходу на пошту. 

Вхід вільний за умови обов'язкової реєстрації за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.