АНОНС: Публічна дискусія у Львові "Перший вінок і ті, хто продовжили: жіночий голос у боротьбі за незалежність"

Хартія-Хаб запрошує на публічну дискусію про жінок у боротьбі за незалежність, яка відбудеться 8 березня у Львові.

"Наш фемінізм – це наша непохитна віра, що в творенні національної культури та в змаганнях Нації за існування, волю і силу, українська жінка має сповнити велику роль", – вважала видатна діячка українського жіночого руху Мілена Рудницька.

Українські жінки впродовж століть брали активну участь у боротьбі за права і свободи. Під час різних періодів боротьби за незалежність вони йшли до війська, займалися волонтерством, працювали з громадами, розбудовували інституції. Діяли в підпіллі, тримали тил і брали на себе відповідальність тоді, коли це було небезпечно й непросто.

Під час заходу ми подивимось на розвиток українського жіночого руху за останні майже півтора століття – від видання першого в Україні феміністичного альманаху "Перший вінок" до сучасної війни, де жінки пліч-о-пліч з чоловіками дають відсіч ворогу.

Це буде розмова про те, як змінювався статус і роль жінки в Україні та про те, що фемінізм в Україні завжди був нерозривно пов'язаний з національно-визвольним рухом і незалежністю країни.

Спікерки:

Єлена "Роса" – військовослужбовиця 13-ї бригади НГУ "Хартія", керівниця напряму "Школа Рекрута"

Алла Швець – докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, професорка НУ "Львівська політехніка", голова ГО "СВОЯ. Жіноча мережа освіти й розвитку"

Марта Чумало – українська гендерна експертка, феміністка, співзасновниця, заступниця голови, керівниця проєктів та психологиня Центру "Жіночі перспективи".

Слава Світова – письменниця, співзасновниця феміністичного видавництва "Creative Women Publishing", модераторка події

Коли: 8 березня, неділя, 15:00

Де: Львів. За день до події вам надійде локація заходу на пошту. 

Вхід вільний за умови обов'язкової реєстрації за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.