АНОНС: Презентація онлайн-колекції мілітарної пісенної традиції XX століття "Пісні боротьби. Жива спадщина українського спротиву"

У Львові 29 січня відбудеться презентація онлайн-колекції мілітарної пісенної традиції XX століття "Пісні боротьби. Жива спадщина українського спротиву".

Про це інформує "Локальна історія".

Онлайнова колекція "Пісні свободи. Жива спадщина українського спротиву" об'єднує оригінальні зразки стрілецької та повстанської пісенності, які найповніше репрезентують українську мілітарну пісенну традицію XX століття. Матеріали, а це 70 пісень, відображають тяглість усної пісенної культури українського визвольного руху від Першої світової війни, до боротьби в умовах збройного підпілля, яке тривало до початку 1960-х років. Усі пісні, з контекстом, географією та коментарі до них, оцифровані та опубліковані на двомовній онлайн-платформі.

Проєкт реалізується у співпраці "Локальної історії" та Goethe-Institut Ukraine.

Учасники події:

Оксана Кузьменко — філологиня, фольклористка, антропологиня, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, голова Фольклористичної комісії Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член НТШ.

Юрій Пківський — історик, етнолог, кандидат історичних наук, головний редактор онлайнового архіву усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія".

Модератор: Віталій Ляска — історик, археолог, кандидат історичних наук, головний редактор "Локальної історії".

Коли: 29 січня, 18.30.

Де: Бібліотека на Ринку, 9 (Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука), Львів, пл.Ринок, 9, другий поверх.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.