У Львові на новому Полі почесних поховань поховали першого воїна

У Львові відбулося перше поховання на Полі почесних поховань № 87, колишньому "Пагорбі Слави".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Прощалися з Андрієм Киризюком, військовослужбовцем 24-ої окремої механізованої бригади ім. короля Данила, учасником Операцій Об'єднаних Сил.

Андрій Киризюк – уродженець міста Тирасполь (Республіка Молдова). Навчався та здобував вищу освіту у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів захисник боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ. Воїну було 34 роки. У нього залишилися батьки та брат.

На полі почесних поховань на вулиці Мечникова більше немає вільного місця для поховань військових. Тому захоронення розпочали на новому Полі почесних поховань, розташованому на колишньому "Пагорбі Слави".

"Тут на цьому місці немає жодного камінчика, який би нагадував нам про тоталітарний радянський режим. І сьогодні це є місце слави і почести наших українських героїв. Це є українська земля і вона нею й залишиться", — зазначив керуючий справами міського виконавчого комітету Євген Бойко.

 
Похований на полі почесних поховань № 87 у Львові військовий Андрій Киризюк
Мар'яна П'єцух / hromadske

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.