У Львові на новому Полі почесних поховань поховали першого воїна

У Львові відбулося перше поховання на Полі почесних поховань № 87, колишньому "Пагорбі Слави".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Прощалися з Андрієм Киризюком, військовослужбовцем 24-ої окремої механізованої бригади ім. короля Данила, учасником Операцій Об'єднаних Сил.

Андрій Киризюк – уродженець міста Тирасполь (Республіка Молдова). Навчався та здобував вищу освіту у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів захисник боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ. Воїну було 34 роки. У нього залишилися батьки та брат.

На полі почесних поховань на вулиці Мечникова більше немає вільного місця для поховань військових. Тому захоронення розпочали на новому Полі почесних поховань, розташованому на колишньому "Пагорбі Слави".

"Тут на цьому місці немає жодного камінчика, який би нагадував нам про тоталітарний радянський режим. І сьогодні це є місце слави і почести наших українських героїв. Це є українська земля і вона нею й залишиться", — зазначив керуючий справами міського виконавчого комітету Євген Бойко.

 
Похований на полі почесних поховань № 87 у Львові військовий Андрій Киризюк
Мар'яна П'єцух / hromadske

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.