Завершено коригування проєкту реставрації музею Романа Шухевича

У Львові завершили коригування проєкту реставрації музею Романа Шухевича на Білогорщі, у який 1 січня 2024 року влучили російські шахеди.

Про це йдеться на сторінці проєкту "Музей Шухевича. Відбудова" у Фейсбук.

Після розгляду на консультативній раді при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА та висловлених зауважень експертів місто повністю доопрацювало проєкт.

"Йдеться про повернення його до більш первісного вигляду: відновлення об'єму будівлі та зовнішнього вигляду відповідно до історичних матеріалів, максимально точне відтворення криївки на другому поверсі, а також відмову від ідеї відкритих бетонних поверхонь на фасаді та даху. Важливим є і те, що завдяки прибудовам, у яких буде укриття та експозиційні зали, площа музею збільшиться майже вдвічі", - йдеться у повідомленні.

Проєкт уже погоджений консультативною радою. Далі – отримання погоджень на початок робіт і перехід до них безпосередньо. Проєкт реставрації презентували на консультативній раді двічі. Під час першого розгляду у вересні 2025 року його не погодили, тож місто врахувало всі зауваження й довело рішення до фіналу.

Перед початком повномасштабної війни у музеї Романа Шухевича було 600 оригінальних експонатів. Після 24 лютого 2022 року музей закрили і всі експонати перемістили у безпечне місце. 1 січня 2024 року російські шахеди влучили у музей Романа Шухевича на Білогорщі. Втрачено 16 пам'яток, які відносилися до музейного фонду України. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".