Завершено коригування проєкту реставрації музею Романа Шухевича

У Львові завершили коригування проєкту реставрації музею Романа Шухевича на Білогорщі, у який 1 січня 2024 року влучили російські шахеди.

Про це йдеться на сторінці проєкту "Музей Шухевича. Відбудова" у Фейсбук.

Після розгляду на консультативній раді при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА та висловлених зауважень експертів місто повністю доопрацювало проєкт.

"Йдеться про повернення його до більш первісного вигляду: відновлення об'єму будівлі та зовнішнього вигляду відповідно до історичних матеріалів, максимально точне відтворення криївки на другому поверсі, а також відмову від ідеї відкритих бетонних поверхонь на фасаді та даху. Важливим є і те, що завдяки прибудовам, у яких буде укриття та експозиційні зали, площа музею збільшиться майже вдвічі", - йдеться у повідомленні.

Проєкт уже погоджений консультативною радою. Далі – отримання погоджень на початок робіт і перехід до них безпосередньо. Проєкт реставрації презентували на консультативній раді двічі. Під час першого розгляду у вересні 2025 року його не погодили, тож місто врахувало всі зауваження й довело рішення до фіналу.

Перед початком повномасштабної війни у музеї Романа Шухевича було 600 оригінальних експонатів. Після 24 лютого 2022 року музей закрили і всі експонати перемістили у безпечне місце. 1 січня 2024 року російські шахеди влучили у музей Романа Шухевича на Білогорщі. Втрачено 16 пам'яток, які відносилися до музейного фонду України. 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.