Під час пошукових робіт на Рівненщині масового поховання не виявили

27 березня спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи в селі Угли на Рівненщині.

Про це повідомив керівник Львівського меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

Пошукові роботи проводила українська сторона за кошти української держави з 23 березня. Партнером був Поморський медичний університет у Польщі. Повністю дослідили всі локації, на які польська сторона вказала як такі, де можуть бути масові захоронення жертв Волинської трагедії.

"Наразі констатуємо: на території, яка потенційно вважалася, відповідно до спогадів і тверджень родин, що тут має бути масове поховання людей, які загинули у травні 1943 року, такого поховання не виявлено. Якщо буде додаткова інформація, то, звісно, можна буде продовжити пошуки", - наголосив Святослав Шеремета.

Замовником пошукових робіт є Український інститут національної пам'яті, а запит щодо можливості проведення таких робіт в селі Угли було ініційовано головою товариства "Польсько-українське примирення" - Кароліною Романовською.

"Тепер, коли говорити про продовження пошуку, то виникає питання, на якій основі виділяти фінансування, якщо й далі немає конкретних даних про можливе масове поховання. Чому раніше не зроблено польською стороною аерофотозйомок, щоб встановити точне місце могили? Кароліна Романовська твердила, що є могила з масовим похованням, і що екскаватором її виявлять за дві години", – зауважив професор, член українсько-польської міждержавної групи з питань пошуку та ексгумації жертв Другої світової війни Богдан Гудь у коментарі Радіо Свобода.

Під час пошукових робіт були знайдені кілька людських останків на місці колишнього євангелістського німецького цвинтаря. Але це типові поодинокі поховання людей у могилі. Також на краю колишнього кладовища знайшли останки людини, яка була нетипово похована – лежала на боці. За попередніми оцінками українського і польського антропологів, знайдені рештки чоловіка віком 30-50 років.

"Пишуть, що віднайдені останки людини могли бути підхованням до братської могили, але ж її не виявлено довкола цього місця. Така подача не сприяє об'єктивному інформуванню польського суспільства про реальний стан речей, і було б добре, якби надалі польська сторона уникала такого інформування, не чекаючи на експертні висновки", – додав Богдан Гудь.

Трагедія в Углах сталася 12 травня 1943 року. Тоді внаслідок збройного нападу загинули як польські, так і українські мешканці села. Точну кількість жертв та обставини подій досі не встановлено.

Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни читайте у репортажі Галини Теращук "Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію.

 
Пошуково-ексгумаційні роботи в селі Угли Сарненського району, що на Рівненщині, 23 березня 2026 року
radiosvoboda.org

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.