Реабілітовано Праведника народів світу і зв'язкового УПА Федора Коротюка та члена ОУН-УПА Антона Олійника

Національна комісія з реабілітації реабілітувала двох уродженців Рівненщини, репресованих радянською владою: Праведника народів світу, зв’язкового УПА Федора Коротюка та члена ОУН-УПА, тричі втікача з ГУЛАГу Антона Олійника.

Про це інформує Суспільне.Рівне.

Документи щодо реабілітації Федора Коротюка із села Річиця Рівненської області підготували й подали на розгляд Національної комісії з реабілітації 28 березня 2023 року. Заявником була команда громадської організації "Після тиші".

"За декілька днів до цього нам вдалося зустрітися з донькою Федора, Ганною Гончарук (1940-2023), записати її спогади та оцифрувати світлини та документи з сімейного архіву. Ганна не дочекалася звістки про реабілітацію батька", – зазначили в дописі ГО.

Федір Коротюк у червні 1943 року долучився до підпілля ОУН під псевдо "Комар". Спершу був зв'язковим, згодом випікав хліб для потреб УПА. У 1942-1944 років Федір з сім'єю переховували своїх єврейських знайомих у криївці неподалік дому. 28 лютого 2022 року Яд Вашем посмертно надав Федору та його дружині Софії звання Праведників народів світу.

16 серпня 1944 року Федора арештували і засудили до 10 років ув'язнення з обмеженням у правах на п'ять років. Він потрапив до Обського виправно-трудового табору на Крайній Півночі Росії. Його дружину та трьох доньок депортували до Удмуртії. Туди ж після звільнення з ув'язнення 17 грудня 1953 року відправили й Федора. Коротюків звільнили 24 січня 1960 року і вони повернулися до Річиці. Прописатися у рідному селі Федору дозволили через вісім років. Він похований на місцевому цвинтарі.

Антон Олійник – уродженець хутора поблизу села Друхів. Члена ОУН-УПА, учасник підпілля на псевдо "Мрія", "Індус", який в 1947 році отримав 25 років таборів, з яких тричі успішно втікав. У 1965 році його повторно засудили до розстрілу за сфальсифікованою справою, використовуючи нечинний кримінальний кодекс. 

"Судили його за кримінальним кодексом 1927 року, який на той час вже був скасований. Справа була сфальшована. Вони потім застосовували цей механізм, щоб колишніх учасників УПА, повторно судити і розстрілювати. КДБ ініціювали розслідування справи за нововідкритими обставинами, робили подання на президію Верховної ради, яка готувала ухвалу про те, щоб застосувати до цієї людини кримінальний кодекс, який вже був нечинний. Фактично, ця постанова – підзаконний акт, який ставили вище над законом. І за цим підзаконним актом ухвалювали рішення про розстріл. І Олійник був першим, на кому це апробували", – розповів історик Андрій Жив'юк.

Заяву про реабілітацію Антона Олійника на комісію подали його родичі. У 2026 році буде 100 років з народження підпільника і вони хочуть вшанувати його пам'ять встановленням меморіальної дошки.

У 2025 році Нацкомісія реабілітувала приблизно 80 жителів Рівненщини, яких репресувала радянська влада. З них – 22 цивільні людини, яких ув'язнили і розстріляли у 1940 році відповідно до рішення ЦК ВКП(б) від 5 березня з формулюванням "невиправні вороги радянської влади".

 
Федір Коротюк, Антон Олійник
Колаж: Суспільне Рівне\Facebook Після тиші, Andrii Zhyviuk

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.