Реабілітовано Праведника народів світу і зв'язкового УПА Федора Коротюка та члена ОУН-УПА Антона Олійника

Національна комісія з реабілітації реабілітувала двох уродженців Рівненщини, репресованих радянською владою: Праведника народів світу, зв’язкового УПА Федора Коротюка та члена ОУН-УПА, тричі втікача з ГУЛАГу Антона Олійника.

Про це інформує Суспільне.Рівне.

Документи щодо реабілітації Федора Коротюка із села Річиця Рівненської області підготували й подали на розгляд Національної комісії з реабілітації 28 березня 2023 року. Заявником була команда громадської організації "Після тиші".

"За декілька днів до цього нам вдалося зустрітися з донькою Федора, Ганною Гончарук (1940-2023), записати її спогади та оцифрувати світлини та документи з сімейного архіву. Ганна не дочекалася звістки про реабілітацію батька", – зазначили в дописі ГО.

Федір Коротюк у червні 1943 року долучився до підпілля ОУН під псевдо "Комар". Спершу був зв'язковим, згодом випікав хліб для потреб УПА. У 1942-1944 років Федір з сім'єю переховували своїх єврейських знайомих у криївці неподалік дому. 28 лютого 2022 року Яд Вашем посмертно надав Федору та його дружині Софії звання Праведників народів світу.

16 серпня 1944 року Федора арештували і засудили до 10 років ув'язнення з обмеженням у правах на п'ять років. Він потрапив до Обського виправно-трудового табору на Крайній Півночі Росії. Його дружину та трьох доньок депортували до Удмуртії. Туди ж після звільнення з ув'язнення 17 грудня 1953 року відправили й Федора. Коротюків звільнили 24 січня 1960 року і вони повернулися до Річиці. Прописатися у рідному селі Федору дозволили через вісім років. Він похований на місцевому цвинтарі.

Антон Олійник – уродженець хутора поблизу села Друхів. Члена ОУН-УПА, учасник підпілля на псевдо "Мрія", "Індус", який в 1947 році отримав 25 років таборів, з яких тричі успішно втікав. У 1965 році його повторно засудили до розстрілу за сфальсифікованою справою, використовуючи нечинний кримінальний кодекс. 

"Судили його за кримінальним кодексом 1927 року, який на той час вже був скасований. Справа була сфальшована. Вони потім застосовували цей механізм, щоб колишніх учасників УПА, повторно судити і розстрілювати. КДБ ініціювали розслідування справи за нововідкритими обставинами, робили подання на президію Верховної ради, яка готувала ухвалу про те, щоб застосувати до цієї людини кримінальний кодекс, який вже був нечинний. Фактично, ця постанова – підзаконний акт, який ставили вище над законом. І за цим підзаконним актом ухвалювали рішення про розстріл. І Олійник був першим, на кому це апробували", – розповів історик Андрій Жив'юк.

Заяву про реабілітацію Антона Олійника на комісію подали його родичі. У 2026 році буде 100 років з народження підпільника і вони хочуть вшанувати його пам'ять встановленням меморіальної дошки.

У 2025 році Нацкомісія реабілітувала приблизно 80 жителів Рівненщини, яких репресувала радянська влада. З них – 22 цивільні людини, яких ув'язнили і розстріляли у 1940 році відповідно до рішення ЦК ВКП(б) від 5 березня з формулюванням "невиправні вороги радянської влади".

 
Федір Коротюк, Антон Олійник
Колаж: Суспільне Рівне\Facebook Після тиші, Andrii Zhyviuk

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.