На Харківщині Росія знищила садибу Донців-Захаржевських

У селищі Великий Бурлук Харківської області внаслідок російського обстрілу зруйновано пам’ятку архітектури XIX століття — садибу давнього козацького роду Донців-Захаржевських.

Про це повідомив керівник Куп'янської РВА Андрій Канашевич.

Прямий удар по садибі Донців-Захаржевських завдали російські шахеди. Вогонь охопив дерев'яну будівлю площею понад 1500 квадратних метрів, поширившись на 2 тисячі квадратних метрів території. 

"Садиба Донців-Захаржевських, будівництво якої було завершено близько 1835 року, яка пережила буремне ХХ сторіччя, дві жахливі світові війни, радянщину з її ненавистю до національної памʼяті зруйнована 7 квітня 2026 року тією ж ординською навалою", — написав на чвоїй сторінці у Фейсбук Андрій Канашевич.

Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських – Задонських. У 1784 році там гостював Григорій Сковорода, однак цей будинок не зберігся. Садибу відбудувли у 1835 році у стилі класицизму. Маєток у Великому Бурлуці відомий тим, що на його території знайшли дощечки "Велесової книги".

Садиба Донець-Захаржевського розташована на території ремонтно-транспортного підприємства. Його взяли під охорону у 1972 році, а 2008-го році віднесли до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.