Уряд затвердив план заходів до 100-річчя дня пам'яті Симона Петлюри

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри, розроблений Українським інститутом національної пам’яті.

Про це йдеться у розпорядженні №427 від 1 травня.

Ініціатива передбачає державні та міжнародні заходи для вшанування діяча Української революції 1917-1921 років і популяризації його внеску в боротьбу за незалежність України.

У різних регіонах України проведуть урочисті та меморіальні заходи за участю керівництва держави у Києві та Полтаві у травні, а також проведуть міжнародну наукову конференцію, планується також організація тематичної виставки, присвяченої постаті Петлюри та його внеску в історію українського державотворення. Координацію виконання плану заходів здійснюватиме Український інститут національної пам'яті.

Крім того, передбачено проведення заходів на місцях пам'яті Петлюри за кордоном та забезпечення належного стану його місця поховання. А Національний банк України введе в обіг пам'ятну монету, присвяченої пам'яті Петлюри.

Симон Петлюра — журналіст, літературний і театральний критик, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР. Народився 22 травня 1879 року в Полтаві, був убитий 25 травня 1926 року у Парижі (Франція), похований у Парижі на цвинтарі Монпарнас. 

 
Симона Петлюри

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.