Антон Дробович: «пам’ятник Симонові Петлюрі – це відновлення пам’яті про символ Незалежності»

Голова УІНП Антон Дробович підтримує спорудження пам’ятників Головному Отаману військ УНР Симонові Петлюрі

Таку заяву очільник цього центрального органу виконавчої влади зробив під час ефірів на двох провідних всеукраїнських розмовних мережевих радіостанціях.

 

Тема декомунізації стала ключовою в ефірах за участю Антона Дробовича. "Декомунізація не зводиться лише до демонтажу незаконної символіки. Важливо сприяти появі речей, які створять новий порядок денний, які відновлять пам'ять про важливі події, про справедливість, які будуть реальною контрдією ідеологічним впливам колишнього комуністичного режиму. Приміром, у Полтаві зараз активно обговорюється питання створення пам'ятника Симонові Петлюрі. Здавалося б, до чого тут декомунізація? Це дуже важливий крок! Справа у тому, що комуністична радянська влада зробила все, щоб демонізувати, оббрехати Петлюру. І відповідно створення таких важливих об'єктів відновлює пам'ять про важливі історичні постаті, які є символами боротьби з комунізмом", - заявив керівник Інституту нацпам'яті в передачі "Інформаційний вечір" Українського радіо.

"Недостатньо щось просто руйнувати. Важливо пропонувати нові смисли. Симон Петлюра уособлює боротьбу за незалежність України на початку 20 ст., зокрема, в роки Української революції 1917-21 рр.. Відтак, такі ініціативи громади як спорудження пам'ятнику Симонові Петлюрі – це теж декомунізація, бо такі речі відновлюють наші питомі історичні символи", - наголосив Антон Дробович в ефірі радіо "НВ".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.