У Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі. ФОТО, ВІДЕО

Погруддя Симону Петлюрі урочисто відкрили 24 серпня, в День Незалежності України, у сквері, названому теж на честь Головного Отамана.

Пам’ятник зініціювали мешканці масиву "Сонячний", а реалізувала Тернопільська обласна громадська  організація "Підприємці Галичини", повідомляє сайт "20 хвилин".

 

Проект бюста виконав місцевий архітектор Данило Чепіль. За його словами, найважче було організувати те, щоб погруддя відлили саме до Дня Незалежності.

 

"В обличчі Симона Петлюри ми передали усю героїку нашого народу", — сказав Чепіль.

На бульварі Симона Петлюри, де стоятиме відтепер пам’ятник, поклали нову бруківку та встановили фонтан.

Нагадуємо, до жовтня 2018 року у Львові планують збудувати пам’ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки.

У Львові також з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.