АНОНС: Пресконференція щодо вшанування пам'яті Симона Петлюри

15 травня в Києві відбудеться пресконференція, присвячена вшануванню пам'яті Симона Петлюри, лідера Української революції 1917-1921 років, до 100-х роковин його трагічної загибелі.

25 травня, виповнюється 100 років з дня трагічної загибелі Симона Петлюри, який є символом боротьби за українську державність і чия постать ще за життя здобула народну пошану. Вшанування пам'яті Симона Петлюри на загальнодержавному рівні підкреслює його винятковий внесок у боротьбу з російською агресією, розвиток української культури та національної ідентичності.

Під час пресконференції буде представлено низку державних, меморіальних, культурних та просвітницьких ініціатив, що проходитимуть в Україні в межах заходів по вшануванню пам'яті Симона Петлюри. Спікери висвітлять значення цієї історичної постаті для сучасної української держави, війська та національної пам'яті.

Спікери:

- Микита Потураєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

- Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам'яті;

- Олена Земляна, генеральний директор Національного музею історії України.

Коли: 15 травня 2026 року, 11:00

Де: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2

Трансляція відбудеться на сторінці Український кризовий медіа-центр. Запитання для модератора пресконференції можна ставити під трансляцією.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.