До польського Сейму внесли три проєкти резолюцій щодо пам’яті жертв Волинської трагедії

До польського Сейму внесли три проєкти резолюцій, присвячених вшануванню пам’яті жертв Волинської трагедії.

Про це інформує Польське радіо для України.

Проєкти, підготовлені партією "Право і справедливість", Польською народною партією та Громадянською коаліцією, передали до Комітету у закордонних справах.

Сенатор Гжегож Схетина заявив, що хоча резолюції відрізняються, вони мають спільну мету.

"Мені здається, турбота спільна в усіх угрупованнях. Різниця лише в нюансах, але головне — ми єдині в тому, що такий закон потрібен. Ми формуємо спільну підтримку всього парламенту", — зазначив Ґжеґож Схетина.

Усі три проєкти резолюцій однозначно засуджують діяльність ОУН та УПА, вважаючи їхні дії проти польського населення геноцидом. Законопроєкт "Права і справедливості" також пропонує запровадити термін "Волинська брехня" для позначення заперечення, як вони висловлюються, злочинної діяльності УПА.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.