До короткого списку Міжнародної премії імені Івана Франка увійшли три наукові праці

15 червня 2026 року Комітет Міжнародної премії імені Івана Франка узагальнив результати експертного оцінювання робіт, які було подано на конкурс у 2026 році.

Про це інформує Міжнародний Фонд Івана Франка.

До фіналу увійшло три наукові праці про ключові питання української історії, культури та мови. Авторами цих праць є науковці з Канади, Польщі та України.

За результатами роботи Експертної ради до розгляду міжнародного журі, засідання якого відбудеться 25–27 серпня 2026 року в місті Дрогобичі, рекомендовано три видання:

Володимира В'ятровича та Любомира Луцюка — "Архіви ворога: Операції радянської контрповстанської боротьби та український націоналістичний рух — підбірка з архівів таємної поліції". Монреаль: McGill-Queen's University Press, 2023. 988 с. Подання: кафедра українських студій Університету Торонто, Канада.

Владислава Грибовського — "Ханська Україна". Харків: Фоліо, 2025. 414 с.
Подання: лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2024 року Олексій Сокирко, Україна.

Йоанни Ґетки та Віктора Мойсієнка — "Спочатку було слово… Від мовного узусу — до літературної норми. Нарис генези української літературної мови". Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2024. 248 с. Подання: Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Польща — Україна.

Цьогоріч до складу Експертної ради увійшли 53 науковці зі семи країн: Італії, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Франції та Чехії. Така географія експертів підкреслює міжнародний авторитет Премії та зацікавлення українською гуманітаристикою у світі.

Церемонія нагородження лауреата і номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка відбудеться 27 серпня 2026 року — у 170-ту річницю від дня народження Івана Франка. Цього дня Міжнародний фонд Івана Франка проведе 10-ту, ювілейну церемонію нагородження, що стане своєрідним узагальненням десятиліття діяльності Премії та підкреслить її роль у представленні української науки та культури у світі.

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.