У Львові відкрили вулицю на честь академіка Ігоря Юхновського

У Львові відкрили вулицю та стелу пам'яті науковця та політика Ігоря Юхновського.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

"Колишня вулиця Гіпсова у Франківському районі тепер носить його ім'я. Вона розташована неподалік від місця, де Ігор Рафаїлович жив", - зазначив мер Львов Андрій Садовий.

Крім того, в оновленому сквері біля кінцевої зупинки трамвая №2 (поруч з вулицею Коновальця) представили меморіальну стелу з інформацією про життя академіка та облаштували громадський простір. Заходи приурочили до 101 річниці з дня народження Юхновського.

"Для когось це просто табличка, а для нас — це душа. Те, що було в душі й у серці, там і залишається. Навіть коли батьків уже немає, ти все одно маєш їх у собі, говориш із ними, радишся. Мені особисто це місце дуже близьке, бо я щодня гуляю у цьому сквері. Тому це дуже приємно і водночас щемко — бачити рідне обличчя на пам'ятній стелі", - поділилася донька Ігоря Юхновського Наталія Гурська.

Під час відкриття у сквері висадили черемху в пам'ять про Ігоря Юхновського. Інші дерева присвятили мешканцям району, які загинули, захищаючи Україну.

Ігор Юхновський народився 1 вересня 1925 року в селищі Княгинине (Рівненська область). Під час Другої світової війни воював у складі радянської армії. Опісля — вступив до Львівського університету імені Івана Франка на фізико-математичний факультет, який закінчив у 1951 році. У 1954-му став кандидатом фізико-математичних наук. У Львові науковець заснував школу статистичної фізики, згодом очолював Західний науковий центр НАН України.

У 1990 році Ігор Юхновський став народним депутатом та очолив демократичну опозицію у Верховній Раді – "Народну Раду". Він був одним зі співавторів Декларації про державний суверенітет України та ініціатором проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, на якому українці підтвердили Акт проголошення незалежності. Був народним депутатом України чотирьох скликань.

Також Ігор Юхновський став першим очільником Українського інституту національної пам'яті. Помер 26 березня 2024 року у Львові у віці 98 років. 

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.