АНОНС: Лекція Івана Хоми про Євгена Коновальця

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика Івана Хоми про засновника і першого голову Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, яка відбудеться у Львові 20 серпня.

Один із засновників та очільників українського визвольного руху повернувся в Україну. Євген Коновалець загинув у Роттердамі 23 травня 1938 році внаслідок терористичного акту радянських спецслужб. Майже 90 років його останки залишалися в Нідерландах.

Євген Коновалець був командиром найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – Січових стрільців. Після поразки Української національної революції один із засновників Української військової організації та Організації українських націоналістів. Він був людиною, яка бачила українську незалежність не як мрію, а як мету, за яку потрібно системно боротися. Вважав, що Україна відбудеться як держава тільки зі столицею в місті Києві.

Під час лекції говоритимуть про його військовий і політичний шлях, боротьбу за українську державність і обставини загибелі. Чому радянська влада вважала його настільки небезпечним? Та чому його постать залишається важливою для України сьогодні?

Лектор: Іван Хома – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Львівської політехніки.

Коли: 20 серпня, четвер, 18:30

Де: Львів, Хартія-Хаб, вул. Гнатюка 17

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".