IN MEMORIAM: Померла колишня зв’язкова УПА Олена Рибалко

У Львові на 110-му році життя померла найстарша мешканка України Олена Рибалко, яка пережила Голодомор і була лікаркою та зв'язковою УПА.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Олена Рибалко народилася 3 червня 1917 року в селі Мухівці на Вінничині. Її батько походив із роду козацької старшини, а мати — зі шляхетного роду Потоцьких. У 1918 році Кирило Рибалко воював у складі армії УНР. У подальші роки він зберігав патріотичні переконання, вивчав історію України та виступав за збереження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Родина пережила Голодомор 1932–1933 років. У 1937 році її батька заарештували й засудили до розстрілу. 

Олена навчалася у Вінницькому медичному училищі. На початку Другої світової війни вона була студенткою третього курсу. Ще до війни познайомилася з майбутнім чоловіком Ананієм Невзгодою, який також був медиком. Його мобілізували до РСЧА, під час бойових дій він тричі зазнав поранень. У подружжя народилося двоє синів.

У 1945 році Олена за скеруванням приїхала до Львова, де працювала в Пустомитівській лікарні. Ризикуючи власною безпекою, вона таємно передавала медикаменти українському підпіллю та безпосередньо лікувала повстанців. Виписувала фіктивні медичні довідки репресованим українцям, намагаючись у такий спосіб уберегти їх від повторного виселення. Разом із рідними Олена облаштувала на родинному обійсті криївку, де в повоєнні роки переховувався її брат Михайло Рибалко — надрайонний провідник ОУН Немирівщини. Згодом йому вдалося виїхати.

Як лікарка Олена Рибалко допомагала й відомим діячам української культури та науки. Серед тих, кого вона лікувала, були історик Іван Крип'якевич, поет Дмитро Павличко та отець Йосиф Кладочний.

Поховають Олену Рибалко на Янівському кладовищі, у родинному гробівці.

 
Олена Рибалко
Фото: Жива історія

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.