Польський Кошалін погрожує розірвати побратимські відносини з Франківськом

Президент польського міста Кошалін Томаш Соберай планує розірвати побратимські відносин з Івано-Франківськом через розбіжності в історичних поглядах.

Про це йдеться на сайті польського видання Głos Koszaliński, пише Суспільне.

Цьому передувало звернення керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика до міського голови Кошаліна. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

"Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН та УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами, а вулиці хочуть назвати на честь Бандери та УПА", — цитують голову регіонального осередку партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика в "Głos Koszaliński".

Відтак Томаш Соберай надіслав листа Руслану Марцінківу із закликом припинити заходи із вшанування та популяризація діячів ОУН і УПА в Івано-Франківську, які польська сторона трактує як "глорифікацію ідеології, що вела до насильства". Соберай зазначив, що для багатьох мешканців міста, які є нащадками переселенців із Волині та Східної Галичини, ця тема є вкрай болючою.

"З найглибшим обуренням та рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії, що вшановують та прославляють осіб та групи, пов'язані з Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією, а також націоналістичну ідеологію, пов'язану з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-партнера Івано-Франківська, я закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА. Це питання має особливе значення для мешканців Кошаліна. Після Другої світової війни до нашого міста приїхало багато поляків, переміщених з колишніх прикордонних територій Речі Посполитої, включаючи Волинь та Східну Галичину. Серед мешканців Кошаліна та їхніх родин є люди, які особисто пережили наслідки тих подій", – йдеться у зверненні.

Звернення щодо потенційного розірвання угоди про партнерство передали на розгляд депутатам Кошаліна. 

 

Пам'ятник Степанові Бандері в Івано-Франківську

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.