Кароль Навроцький закликав заборонити прапор УПА

Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам'яті жертв Волинської трагедії закликав заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА та порівняв його зі складовою ідеології нацистської Німеччини.

Про це Навроцький заявив у своїй промові під час заходів зі вшанування Волинської трагедії у селі Радруж, пише Суспільне.

"Під цим червоно-чорним прапором, якого ми не хочемо бачити в Польщі, – і я зроблю все, щоб його не було в Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить законопроєкт, бо це прапор Blut und Boden. Саме це й говорив цей прапор, і в ньому була і є сьогодні вся ідеологія українського націоналіста, який убивав польських жінок і дітей", — заявив Навроцький.

Blut und Boden (з німецької "кров і земля") — це німецька неоромантична ідеологія, що стала основою політики Третього Рейху. Вона стверджувала, що існує нерозривний звʼязок між національною приналежністю ("кров") та землею, на якій живе і працює народ ("земля").

Кароль Навроцький підкреслив, що поляки звинувачують не весь український народ, а "бандерівську ідеологію тих, хто вбивав і хто у XXI столітті використовує червоний і чорний кольори".

Також президент Польщі порівняв жертв Волинської трагедії з українцями — жертвами війни, яку розпочала Росія проти України.

"Хочу нагадати, що смерть 14-річної Ядвіги Романик — з точки зору її больового порогу, того, що пережили її батьки, з точки зору того, що вона відчувала в серці, коли її вбили українські націоналісти, — це та сама смерть, яку сьогодні переживають 14-річні українці від рук бандитів з Росії", — сказав Навроцький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.