Кароль Навроцький закликав заборонити прапор УПА

Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам'яті жертв Волинської трагедії закликав заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА та порівняв його зі складовою ідеології нацистської Німеччини.

Про це Навроцький заявив у своїй промові під час заходів зі вшанування Волинської трагедії у селі Радруж, пише Суспільне.

"Під цим червоно-чорним прапором, якого ми не хочемо бачити в Польщі, – і я зроблю все, щоб його не було в Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить законопроєкт, бо це прапор Blut und Boden. Саме це й говорив цей прапор, і в ньому була і є сьогодні вся ідеологія українського націоналіста, який убивав польських жінок і дітей", — заявив Навроцький.

Blut und Boden (з німецької "кров і земля") — це німецька неоромантична ідеологія, що стала основою політики Третього Рейху. Вона стверджувала, що існує нерозривний звʼязок між національною приналежністю ("кров") та землею, на якій живе і працює народ ("земля").

Кароль Навроцький підкреслив, що поляки звинувачують не весь український народ, а "бандерівську ідеологію тих, хто вбивав і хто у XXI столітті використовує червоний і чорний кольори".

Також президент Польщі порівняв жертв Волинської трагедії з українцями — жертвами війни, яку розпочала Росія проти України.

"Хочу нагадати, що смерть 14-річної Ядвіги Романик — з точки зору її больового порогу, того, що пережили її батьки, з точки зору того, що вона відчувала в серці, коли її вбили українські націоналісти, — це та сама смерть, яку сьогодні переживають 14-річні українці від рук бандитів з Росії", — сказав Навроцький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.