Спецпроект

Історики Литвин і Толстоухов на вагу золота

Триста п'ятдесят гривень за томик історії провінційного донбаського містечка - це зовсім не дорого. Доведено міністром Кабінету Міністрів Толстоуховим.

Держкомтелерадіо затвердив перелік книжок, які будуть видані до кінця 2010 року в рамках програми "Українська книга" коштом платників податків.

У числі найдорожчихіз них - твори спікера Володимира Литвина й міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова.

"Український Тиждень" пише, що випуск тому "Київ" з 28-томної енциклопедії "Звід пам'яток історії й культури України", головою редакційної ради якої є Литвин, обійдеться в 400 тис. гривень при накладі 2 тис. примірників. Отже, собівартість однієї книжки - 200 гривень.

І просто золотим виглядає видавничий проект іншого сановного історика. Твір за авторством Толстоухова "Харцизьк: час, події, люди" коштуватиме бюджету 350 тис. Ціна однієї копії 350 гривень...

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.