Спецпроект

В РОСІЇ ВИДАДУТЬ СВОЮ ВЕРСІЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

В середині наступного року може бути видана російська версія історії України, заявив директор Інституту загальної історії РАН, академік Олександр Чубар'ян.

"Мої колеги з Інституту історії висловили бажання видати нашу версію історії України. Зараз рукопис готовий. До середини наступного року книжку буде видано. Потрібно ще експертизу провести", - сказав Чубар'ян "Інтерфаксу" у Москві у четвер.

Він повідомив, що його колеги давно співпрацюють із українськими істориками.

"Раніше були видані "Нариси історії Росії", написані нашими колегами й перекладені на українську мову. Потім "Нариси історії України" були переведені на російську і видані в нас. Тепер ми вирішили створити таку книгу. Я її не читав, однак не думаю, що щодо неї будуть скандали. Зрештою, можна давати різні точки зору на одне питання", - сказав Чубар'ян.

Він зауважив, що розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

Чубар'ян також повідомив, що зараз ведеться активна робота зі створення російсько-українського навчального посібника для вчителів історії.

"Учора ми обговорювали з українськими колегами можливі схеми. Ми готові запропонувати 25 тем, вони підготували близько 20. Досить важко було підібрати теми, поки ми намітили перший модуль - "Повсякденне життя Росії й України у XX столітті". Він включатиме культуру, науку, освіту. Але поки ця тема не затверджена", - підкреслив вчений, додавши, що покищо немає домовленості про те, "у якому обсязі буде книга, як її писати".

Напередодні про ідею спільно підручника розповідав міністр освіти Дмитро Табачник.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.