Спецпроект

В Римі теж помолилися за загиблих під час Голодомору (ФОТО)

"Геноцид здійснено в протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Близько 200 римських українців, незважаючи на зливу, зібрались на площі Республіки в Римі, щоб вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору 32-33 років в Україні. Захід був організований Християнським Товариством українців в Італії у співпраці з іншими громадськими організаціями Риму та громадами УГКЦ.

Про це повідомляє прес-служба Християнського Товариства українців в Італії

Розпочавши молитвою акцію "Не дамо згасити свічу пам'яті", отець парох української парохії св. Сергія і Вакха прочитав послання кардинала Любомира Гузара і апостольського візитатора для українців Італії та Іспанії Діонізія (Ляховича).

У посланні, зокрема, говориться: "Цей Голод 1932-1933 рр., в якому цілеспрямовано виморено кілька мільйонів людей, був одним із найгірших геноцидів на планеті. Бо його здійснено в такий протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Оголошення про захід у Римі

Ведучий мітингу, Голова Християнського Товариства українців в Італії, Олесь Городецький, зачитав звернення Світового Конгресу Українців з нагоди 77-ої річниці Голодомору.

Італієць Альберто Васконі зазначив, що італійське суспільство ще недостатньо проінформоване про цей сталінський геноцид проти українців. Особисто він лише недавно відкрив для себе правду про Голодомор, в тому числі, завдяки книзі професора Граціозі "Листи з Харкова".

Представник української молоді, Мар'яна Тріль зачитала звернення українців Італії до італійського парламенту про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Від Міської Ради Риму виступив спеціальний представник мера у справах зв'язків з Європейськими інституціями Федеріко Рокка. Він зазначив, що міська рада бере участь у цій акції, оскільки вважає Голодомор жахливою трагедією українського народу:

"Міська рада Риму робитиме все необхідне для пришвидшення визнання Італією Голодомору геноцидом українців, щоб невинні жертви та їх нащадки отримали історичну справедливість".

 

На завершення акції представник мера запалив "Свічку моління", яка була освячена в Києві 19 червня 2010 року, після чого всі присутні помолилися за душі невинно убієнних та заспівали "Вічная пам'ять".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.