Спецпроект

Анонс: всі розсекречені документи про Голодомор в одній книзі

Перше видання повного переліку всіх розсекречених документів СБУ (1930-1980-ті роки), про Голодомор та короткий огляд їх змісту.

Завтра, 26 листопада о 15:00 в бібліотеці імені Антоновичів Могилянки (вул.Сковороди, 2) відбудеться презентація видання "Голодомор 1932-1933 років в Україні за документами Галузевого державного архіву СБУ. Анотований довідник".

Учасники презентації:

  • Василь Даниленко, упорядник, доктор наук
  • Володимир В'ятрович, історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху

Перше видання повного переліку всіх розсекречених документів СБУ (1930-1980-ті роки), про Голодомор та короткий огляд їх змісту. Іменний та географічний покажчики вказують осіб, населені пункти, регіони та країни, згадані в архівних документах.

Науково-довідкове видання розраховане на істориків, юристів, краєзнавців, усіх, хто вивчає історію України ХХ ст.

Упорядники: Василь Даниленко, Людмила Аулова, Валентина Лавренюк.

Видано Центром досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ, Інститутом історії України НАНУ та Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського.

Презентація організована Центром досліджень визвольного руху та Галузевим державним архівом СБУ за сприяння Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.