Спецпроект

За підрив Сталіна затримано двох "свободівців". Партія заперечує причетність до вибуху

У справі про знищення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі затримано двох "свободівців".

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії.

"1 січня 2011 року близько 01-00 ночі у квартиру до заступника голови Запорізької "Свободи" з молодіжних питань Юрія Гудименка увірвалися представники міліції. Свободівця заарештували та доставили в Жовтневий райвідділок міліції. Близько 09-00 ранку представники МВС заарештували також голову Запорізької "Свободи" Віталія Подлобнікова", - йдеться в повідомленні.

Свободівцям інкримінують частину 2 статті 192 Кримінального кодексу України за знищення пам’ятника Сталіну у Запоріжжі шляхом вибуху.

До затриманих не допускають адвокатів.

Свободівці нагадали, що 1 січня 2011 року у Запоріжжі о 14-00 мав відбутися урочистий автопробіг центральними вулицями міста з нагоди 102-ї річниці дня народження Степана Бандери. О 16-00 запорізькі свободівці планували провести традиційний смолоскипний марш вулицями міста. Натомість його заборонив суд.

"Свобода" не взяла на себе відповідальність за вибух.

Затримані члени "Свободи" знаходяться поза зоною досяжності: адвокат і однопартійці не можуть вийти з ними на зв'язок.

Адвокат затриманих Сергій Гайдук в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" сказав, що "двоє затриманих - керівник обласної організації "Свобода" Віталій Подлобніков і його заступник Юрій Гудименко знаходяться в Жовтневому РВВС міста, однак міліція відмовляє стороні захисту в зустрічі з ними".

"Міліція не дозволила Юрієві Гудименку захисника. Він уже знаходиться в стінах райвідділку близько 12 годин. Зв'язку з ним немає. О 9 ранку був затриманий глава обласної організації "Свободи" Віталій Подлобніков. Я навіть не знаю, у якому статусі вони знаходяться: свідки, підозрювані чи обвинувачувані. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі", - відзначив Гайдук.

Активісти запорізької організації партії "Свобода", які у даний момент знаходяться під стінами Жовтневого райвідділку, заявляють, що їхня організація не має відношення до вибуху пам'ятника.

"Запорізькі націоналісти не приховували невдоволення установкою пам'ятника Сталіну в Запоріжжі, однак на крайні заходи ми б не пішли", - заявив агенції помічник глави облорганізації ВО "Свобода" Віктор Бороненков.

Він вважає, що "без п'яти хвилин парламентська партія, можливо, стала жертвою провокації політичних опонентів".

Нагадаємо, що 28 грудня погруддю Сталіна на подвір'ї Запорізької КПУ болгаркою відрізали силумінову голову. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.