Спецпроект

Сталіну в Запоріжжі відрізали голову (ВІДЕО)

Сьогодні у Запоріжжі невідомі особи відрізали голову від пам`ятника Йосипу Сталіну, встановленого у дворі будинку, в якому розташований офіс обласного комітету Комуністичної партії України.

Як повідомили УНІАН у Центрі громадських зв`язків Запорізького главку міліції, повідомлення про подію на території обкому КПУ надійшло до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції сьогодні о 16.50.

"28 грудня о 16.50 до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що на території обласного комітету Комуністичної партії України, розташованого по вулиці Горького у Запоріжжі, невідомі зловмисники пошкодили погруддя Сталіна, відрізавши від архітектурної форми (у документах пам`ятник оформлений, як “мала архітектурна форма”) голову", - повідомили у ЦГЗ.

Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до події. Сам пам`ятник накритий тканиною, і до нього нікого не допускають.

Сьогодні ж усеукраїнська організація "Тризуб" імені Степана Бандери розповсюдила повідомлення, в якому сказано, що нещодавно встановлений пам`ятник "кату українського народу і міжнародному терористу Йосипу Джугашвілі-Сталіну сьогодні знищив мобільний підрозділ ВО "Тризуб” ім. С. Бандери".

В інтернеті розповсюджується ролик, де видно, як пам'ятнику (він зроблений з силуміну - сплаву алюмінію з кремнієм) справді відрізають голову інструментом, схожим на болгарку.

Тим часом керівництво Запорізького обласного комітету КПУ стверджує, що пам`ятник Йосипу Сталіну не обезголовлений.

Як повідомив другий секретар Запорізького обкому КПУ - керівник фракції Компартії в Запорізькій міськраді Олександр Зубчевський, "сьогодні, дійсно, відбувся організований напад, в якому, судячи із запису камери відеоспостереження, брали участь четверо молодих чоловіків, які через огорожу кинули пляшку в пам`ятник і відбили кілька букв. Сам пам`ятник вони не пошкодили: його голова на місці".

Водночас він зазначив, що зараз пам`ятник "в рамках посилення заходів безпеки закритий захисним саркофагом", і завтра охочі зможуть побачити його тільки у такому вигляді. 

Ось як виглядала "мала архітектурна форма" до акту декапітації:

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.