Спецпроект

ІСПАНІЯ ТЕЖ ЗВИНУВАТИЛА ДЕМ'ЯНЮКА

Іспанскій суддя Ісмаель Морено пред'явив офіційне звинувачення у злочинах проти людяності 90-річному уродженцю України Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг.

Як повідомила агенція Асошиейтед Пресс, іспанський суд припускає, що Джон Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем у концентраційному нацистському таборі Флоссенбюрг під час Другої світової війни.

Морено також видав міжнародний ордер на арешт Дем'янюка, який передано німецькій владі. В кінці 2009 року уродженець України постав перед судом у Мюнхені, де його звинувачують у причетності до загибелі 27900 ув'язнених концтабору Собібор.

Син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

У 1981 громадянин США Дем'янюк був позбавлений американського громадянства, коли владі стало відомо, що він приховав відомості про своє нацистське минуле. Його передали Ізраїлю, де українця звинуватили в причетності до знищення євреїв у концтаборі Треблінка і засудили до смертної кари.

У 1993 році вирок було скасовано, оскільки з'ясувалося, що охоронця з Треблінки на прізвисько "Іван Грозний" сплутали з Дем'янюком помилково.

Чоловік повернувся до США, проте в 2009 році був знову виданий для здійснення правосуддя, на цей раз Німеччині.

Промову Івана Дем'янюка в мюнхенському суді "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Дем'янюк стверджує, що ніколи не служив охоронцем в концтаборі, а сам був в'язнем табору для військовополонених. Ніхто з нечисленних свідків, які залишилися в живих до початку суду, не зміг упізнати в звинуваченому охоронця. Головним аргументом на користь провини Дем'янюка стало посвідчення охоронця концтабору, яке, на думку адвокатів, є підробленим.

Стан здоров'я обвинуваченого в силу похилого віку не дозволяє йому активно брати участь у судових засіданнях, які постійно переносяться.

Немає жодного підтвердження діям Дем'янюка, зазначає АП. Він був переданий Німеччині за припущенням, що будь-хто, хто служив у таборі на кшталт Собібору (єдиним призначення якого було знищувати людей) може бути причетний до вбивства.

Однак концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.