Спецпроект

Підопічні міністра Могильова катують бандерівців голодом?

Правоохоронці використовують тортури та психологічний тиск, щоб добитися потрібних свідчень від активістів організації "Тризуб" імені Бандери, затриманих за підозрою у знищенні пам'ятника Сталіну.

Про це повідомив адвокат голови Тернопільського "Тризубу" Василя Лабайчука Віктор Ніказаков. 20 січня його допустили до підопічного.

Лабайчука, за словами Ніказакова, "утримують не в ізоляторі, а в камері Залізничного райвідділу міліції. Такі камери передбаченні для затриманих за різні бешкети - тут людей тримають до 72 годин. Тут немає білизни, не можна користуватися предметами особистої гігієни - навіть зубну щітку не можна мати. Згідно законодавства мені мали забезпечити з підзахисним конфіденційне побачення - але відмовили, бо "немає умов". Ми говорили в присутності двох міліціонерів. На Василя наділи наручники - це вже приносить людині дискомфорт і страждання. Я вважаю, що підозрювані утримуються в таких умовах спеціально. Таким чином на них здійснюють тиск і хочуть добитися потрібних свідчень - зізнання в причетності до вибуху", - розповів адвокат, слова якого цитує Gazeta.ua.

За словами адвоката, його підопічного годують раз на два дні. В кращому випадку раз на день.

"Оскільки райвідділ не розрахований для довготермінового перебування затриманих, то і витрати на їхнє харчування обмежені. Раціон там простий - приносять або миску пісної лапші, або миску рідкого супу. Василь, який бачився під час слідчих дій з іншими "тризубівцями", казав, що в них ситуація така сама. Хлопці змарніли, дехто ледве тримається на ногах", - поскаржився правозахисник, відомий тим, що на початку 90-х захищав ув'язненого депутата Верховної Ради Степана Хмару.

Правозахисник надіслав звернення до генпрокурора Віктора Пшонки та уповноваженоїми Верховної ради з прав людини Ніні Карпачової з вимогою припинити протизаконні дії проти підзахисного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.