Спецпроект

Цхінвальський режим фальсифікує історію війни проти Грузії

Блогер з Санкт-Петербурга eyra-0501 у своєму живому журналі надрукував свідчення фальсифікації нещодавньої війни Росії проти Грузії 2008 року.

 

На середній марці, випущеній сепаратистським режимом у Цхінвалі, у верхньому ряду - події 12 серпня 2008 року, коли російська авіації нанесла удар по грузинському місту Горі. Тоді загинули кілька мирних мешканців, один із яких і потрапив в об'єктив українського фотожурналіста агентства Reuters Гліба Гаранича. 

Оригінал знімку фотожурналіста Гліба Гаранича, знятого в Горі в серпні 2008 року

У 2008 році російські пропагандисти вже намагалися фальсифікувати історію війни проти Грузії, використовуючи саме це фото. Тоді було оприлюднене фальшиве інтерв'ю Гаранича радіо "Эхо Москвы", де він нібито визнає, що представлені на знімку - "Моделі, можна сказати. Люди, які погодились допомогти нам зробити знімки. А що тут такого?".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.