Спецпроект

Азаров поклав вінки до Невідомого солдата, а Янукович пішов до ветеранів (ФОТО)

З нагоди 23 лютого Янукович не прийшов до місця, де на нього впав вінок.

З нагоди Дня захисника Вітчизни прем'єр-міністр України Микола Азаров поклав квіти до могили Невідомого солдата та пам'ятника Івану Кожедубу, повідомляє "Урядовий портал".

 

ІП нагадує, що Іван Кожедуб - єдиний українець із трьох осіб, які є тричі Героями Радянського Союзу.

З Азаровим поклав квіти і голова ВР Литвин

Тим часом президент України Віктор Янукович не пішов разом із прем'єром на місце, де колись відбулася Битва з Вінком. Натомість глава держави зустрівся з родиною ветеранів Отрох – Миколою Пилиповичем та Надією Іванівною.

Президент нагородив Миколу Пилиповича Отроха, який з 1943 року проходив службу водієм бронетранспортера у складі військ I-го Українського та  I-го Білоруського фронтів і закінчив війну у травні 45-го у Берліні, орденом "За заслуги" III ступеня.

Янукович попив чаю з родиною ветеранів, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.