Спецпроект

Янукович дозволив вірити в Шухевича та Бандеру

Президент Віктор Янукович заявляє про негативне ставлення до постаті Йосипа Сталіна.

Про це він заявив під час проекту "Розмова з країною", відповідаючи на питання про те що в Запоріжжі Сталіну зводять пам'ятник, якщо він організував в Україні Голодомор, а Шухевичу і Бандері пам'ятники не ставлять.

"Історія дала оцінку Сталіну. Безумовно, Україна не буде переглядати своє негативне відношення до цієї історичної постаті", - заявив він.

"Про те що це (голодомор) було організовано по відношенню до багатьох людей, які жили в сільській місцевості, в яких вилучалось тоді зерно, продукти харчування, і в Україні, і на Кубані, і в Казахстані і в Білорусі. Це дійсно був геноцид до цих людей, і це зробила та влада на чолі з Сталіним. Це моя точка зору", - сказав Янукович.

Сімейні перекази про Голодомор-1933 читайте в проекті ІП "Історія Голоду"

Водночас він наголосив, що "не потрібно шукати розбіжності".

"А хто буде вірити в яких героїв – хай вірять. Ніхто не заперечує. Слава богу, ми живемо у демократичній крані", - зазначив Янукович, маючи на увазі Шухевича і Бандеру

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.