Спецпроект

У Львові провели урок про першу радянську окупацію Галичини

Міська влада Львова ініціювала проведення уроку пам'яті "Перша радянська окупація Західної України (1939-1941рр.)". Першими слухачами стали учні ліцею імені Героїв Крут.

Організаторами заходу є громадська організація "Західноукраїнський центр історичних досліджень" спільно з управлінням культури Львівської міської ради та ГО "Самопоміч" - останню до обрання на посаду міського голови очолював чинний мер Андрій Садовий.

Під час уроку ліцеїсти поспілкувалися з офіцером польської армії Теодором Фуртою та переглянули документальний фільм "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941" .

Як повідомляє Zaxid.net, наступний показ фільму відбудеться у класичній гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка, Львівській лінгвістичній гімназії та у школах Львова №90, №36, №42. Також заплановано повторний показ фільму в Національному університеті "Львівська Політехніка".

"Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941" - це перший фільм в Україні, знятий про цей історичний період. Стрічку створено в форматі "Discovery" на основі архівних документів, матеріалів і спогадів очевидців подій представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.