Спецпроект

Президент ініціює створення електронного порталу історико-культурної спадщини

Президент України Віктор Янукович виступає з ініціативою створення повномасштабної електронної бібліотеки, що міститиме найрізноманітнішу інформацію про Україну, її історію, культуру, географію та сьогодення.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі глави держави.

"Давайте започаткуємо рух зі створення культурної матриці, що дасть можливість побачити і пізнати справжню Україну - вимріяну та створену не лише нами, а багатьма поколіннями наших попередників. Я кажу про створення в Україні повномасштабної електронної бібліотеки.

Вже сьогодні я хотів би дати доручення в якомога стисліший термін внести пропозиції щодо розвитку такого руху та створення інфраструктури, яка забезпечила б розвиток електронної бібліотеки", - сказав президент Янукович під час засідання Громадської гуманітарної ради.

На думку глави держави, треба створити ресурс, на якому "у відкритому доступі буде представлено все найважливіше, що створене на нашій землі впродовж віків. Давайте доповнимо його тим, що впродовж 20 років продукувалося науковими інститутами та театрами, видавництвами і студіями звукозапису. Давайте відкриємо людям те, що зберігається в запасних фондах музеїв".

На думку Януковича, підтримка меценатів, раціональне використання грантів, можливості діючих громадських організацій, максимально ефективне використання наявних державних коштів - все це має забезпечити успішність проекту.

"Знаю і вірю, що саме Інтернет, саме нові технології в перспективі не лише дадуть поштовх розвитку книговиданню, кіно, музиці, театру, музейній справі, а й сприятимуть розвитку громадянського суспільства загалом", - наголосив Віктор Янукович.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.