Спецпроект

Одеський будинок конструктора Корольова розвалюється

Будинок в Одесі по вулиці Мечникова, 15, в якому в 1922 році навчався легендарний ракетний конструктор Сергій Корольов, доведено до стану непридатності.

Про це повідомляє "Одеський портал".

Від пам'ятки залишилися лише шматки іржавої вивіски, порожні цехи колишнього заводу з виробництва морозива й непримітна меморіальна дошка.

Як відомо, генеральний конструктор Сергій Корольов під час проживання в Одесі відвідував місцеву філію курсів Товариства авіації і повітроплавання України і Криму.

Ініціативна група одеситів вимагає від міської влади віддати старий будинок управлінню охорони культурної спадщини. Вони переконані, що воно може остаточно зруйнуватися, якщо не провести реконструкцію.

"В нашому будинку було училище, в якому навчався Корольов. Під час радянської влади, після радянської влади щороку приїжджала його дружина. І ми відзначали цей день. А зараз, ви бачите, в якому жалюгідному стані ця будівля, яка є пам'яткою архітектури", зазначила пенсіонерка Алла Зіпір.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.