Спецпроект

На Полтавщині створять музей Вернадського

У Полтавськiй областi в смт. Шишаки до 150-рiччя академiка Володимира Вернадського на мiсцi його садиби планують побудувати першу чергу музейно-iсторичного комплексу, присвяченого вченому.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника голови Полтавської облдержадмiнiстрацiї Валерiя Пархоменка.

За словами Пархоменка, ОДА має намiр укласти вiдповiдну угоду з засновниками Фонду В.Вернадського в Москвi. "Московський Фонд Вернадського може вкласти у розвиток комплексу 10 млн грн", - зазначив чиновник.

Вiн також додав, що на мiсцi, де ранiше розмiщувалася садиба В.Вернадського, залишився фундамент, на цьому мiсцi i мають намiр вiдбудувати садибу в стилi модерн. На другому етапi заплановано будiвництво музею народної архiтектури, а на третьому - створення iсторичного комплексу з базою вiдпочинку.

Володимир Iванович Вернадський (1963 - 1945 рр.) - видатний природодослiдник, мислитель i громадський дiяч, академiк, один iз засновникiв i перший президент Української Академiї наук.

Творець багатьох наукових шкiл, творець науки бiогеохiмiї.

У селi (Великi) Шишаки на Полтавщинi у Вернадських була садиба, куди вони майже щороку на лiто приїздили всiєю родиною. Дружина В.Вернадського, Наталя, походила з вiдомого на Полтавщинi роду Старицьких.

Два тижні тому у Шишаках невідомі знищили пам'ятник Леніну.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.