Спецпроект

На Полтавщині створять музей Вернадського

У Полтавськiй областi в смт. Шишаки до 150-рiччя академiка Володимира Вернадського на мiсцi його садиби планують побудувати першу чергу музейно-iсторичного комплексу, присвяченого вченому.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника голови Полтавської облдержадмiнiстрацiї Валерiя Пархоменка.

За словами Пархоменка, ОДА має намiр укласти вiдповiдну угоду з засновниками Фонду В.Вернадського в Москвi. "Московський Фонд Вернадського може вкласти у розвиток комплексу 10 млн грн", - зазначив чиновник.

Вiн також додав, що на мiсцi, де ранiше розмiщувалася садиба В.Вернадського, залишився фундамент, на цьому мiсцi i мають намiр вiдбудувати садибу в стилi модерн. На другому етапi заплановано будiвництво музею народної архiтектури, а на третьому - створення iсторичного комплексу з базою вiдпочинку.

Володимир Iванович Вернадський (1963 - 1945 рр.) - видатний природодослiдник, мислитель i громадський дiяч, академiк, один iз засновникiв i перший президент Української Академiї наук.

Творець багатьох наукових шкiл, творець науки бiогеохiмiї.

У селi (Великi) Шишаки на Полтавщинi у Вернадських була садиба, куди вони майже щороку на лiто приїздили всiєю родиною. Дружина В.Вернадського, Наталя, походила з вiдомого на Полтавщинi роду Старицьких.

Два тижні тому у Шишаках невідомі знищили пам'ятник Леніну.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.