Спецпроект

Львівська облрада попросить Януковича заступитися за Дем'янюка

Львівська облрада звернеться до президента Віктора Януковича з вимогою домогтися звільнення Івана Дем'янюка, який був засуджений у Німеччині до 5 років ув'язнення.

Про це заявив заступник голови Української республіканської партії, колишній депутат Львівської облради Ростислав Новоженець. 

"Питання включено до порядку сесії 17 травня", - сказав він, додавши, що текст звернення вже підготовлений. 

Крім того, планується направити звернення до Міністерства закордонних справ та Світового конгресу українців з проханням надати Дем'янюку моральну та юридичну допомогу, а також домогтися його звільнення. 

Ініціював внесення даного питання до порядку денного облради депутат від фракції партії "Свобода" Михайло Барбара. 

"У ФРН померла Феміда. Абсурд, але німецькі нацисти за власні злочини засудили українця, який вже став збірним образом нашої нації. Вся це справа відверто смердить російським газом, від якого, без сумніву, отруїться і сама Ангела Меркель", - сказав він, повідомляють Українські новини

Барбара прогнозує, що облрада підтримає підготовлене звернення. 

Як відомо, 28 квітня Львівська облрада одноголосно прийняла звернення про припинення судового переслідування Дем'янюка у Німеччині. 

12 травня Земельний суд Мюнхена засудив Дем'янюка до 5 років тюремного ув'язнення, визнавши його винним у пособництві вбивства близько 27 тисяч в'язнів концентраційного табору "Собібор", де, як встановив суд, Дем'янюк був наглядачем. 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.