Спецпроект

Адвокати Дем'янюка оскаржили вирок

Адвокати Івана-Джона Дем'янюка, засудженого до 5 років арешту за обвинуваченням у причетності до вбивства тисяч євреїв, оскаржили вирок.

Адвокати направили касаційну скаргу до Федерального суду Німеччини, повідомляє ТСН з посиланням на "Німецьку хвилю".

Зі свого боку, ще одну скаргу направила прокуратура Мюнхена, яка виступає проти звільнення обвинуваченого.

Очікується, що процедура перевірки вироку може затягнутися на невизначений термін.

Проводити її буде Федеральна судова палата, яка, за словами представників мюнхенського суду, навряд чи отримає необхідні документи у цьому році.

На те, щоб надати обґрунтування вироку, у суду є 6 місяців, ще кілька тижнів буде потрібно на обґрунтування ревізії.

Як відомо, 12 травня 91-річного Івана Дем'янюка було засуджено до 5 років позбавлення волі.

Згідно з матеріалами справи, він, будучи наглядачем, "був причетним до вбивства" майже 30 тисяч ув'язнених нацистського табору Собібор в Польщі.

Зважаючи на вік обвинуваченого, суддя розпорядився звільнити його з-під варти на час розгляду апеляції.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.