Спецпроект

Дружину німецького канцлера зґвалтували радянські солдати?

Дружина колишнього німецького канцлера Гельмута Коля у віці 12 років була зґвалтована радянськими солдатами.

Про це пише автор її біографії Герберт Шван, повідомляє британська "Дейлі Мейл".

Ганнелора Коль і її мама зазнали нападу солдат Червоної армії після капітуляції Німеччини у травні 1945 року. "Після того мене викинули з вікна другого поверху, - розповіла Ганнелора письменнику. - Як мішок з картоплею".

Шван, який спілкувався з Ганнелорою Коль аж до її смерті в 2001 році, стверджує, що внаслідок зґвалтування жінка зазнала травми спини, від якої страждала все життя. Крім цього, вона нервово реагувала на "запах чоловічого поту, часнику, алкоголю і навіть на звуки російської мови".

Як ґвалтували німкень. Перша сповідь про замовчувані події у 1945-му

Пані Коль покінчила життя самогубством після того, як у неї з'явилася аллергія на світло, внаслідок якої вона втратила своє волосся. Через хворобу вона могла виходити на вулицю тільки вночі, і навіть перегляд телевізора причиняв їй біль.

 Ганнелора Коль (ліворуч) з чоловіком на зустрічі з британським прем'єром Тоні Блером (посередині з дружиною). 1998 рік

У біографічній книжці "Життя і страждання Ганнелори Коль" Герберт Шван пише: "Я розумію, чому вона була такою відкритою, дозволивши опублікувати те, що розповідала".

Ганнелора ненавиділа бути на виду у публіки. Коли її чоловік, політик-консерватор Гельмут Коль став канцлером ФРН (1982 рік), вона навіть заборонила їхнім двом синам коментувати політичні події.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.