Спецпроект

Дружину німецького канцлера зґвалтували радянські солдати?

Дружина колишнього німецького канцлера Гельмута Коля у віці 12 років була зґвалтована радянськими солдатами.

Про це пише автор її біографії Герберт Шван, повідомляє британська "Дейлі Мейл".

Ганнелора Коль і її мама зазнали нападу солдат Червоної армії після капітуляції Німеччини у травні 1945 року. "Після того мене викинули з вікна другого поверху, - розповіла Ганнелора письменнику. - Як мішок з картоплею".

Шван, який спілкувався з Ганнелорою Коль аж до її смерті в 2001 році, стверджує, що внаслідок зґвалтування жінка зазнала травми спини, від якої страждала все життя. Крім цього, вона нервово реагувала на "запах чоловічого поту, часнику, алкоголю і навіть на звуки російської мови".

Як ґвалтували німкень. Перша сповідь про замовчувані події у 1945-му

Пані Коль покінчила життя самогубством після того, як у неї з'явилася аллергія на світло, внаслідок якої вона втратила своє волосся. Через хворобу вона могла виходити на вулицю тільки вночі, і навіть перегляд телевізора причиняв їй біль.

 Ганнелора Коль (ліворуч) з чоловіком на зустрічі з британським прем'єром Тоні Блером (посередині з дружиною). 1998 рік

У біографічній книжці "Життя і страждання Ганнелори Коль" Герберт Шван пише: "Я розумію, чому вона була такою відкритою, дозволивши опублікувати те, що розповідала".

Ганнелора ненавиділа бути на виду у публіки. Коли її чоловік, політик-консерватор Гельмут Коль став канцлером ФРН (1982 рік), вона навіть заборонила їхнім двом синам коментувати політичні події.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.